Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування

Календар подій

Якім має бути показник енергоефективності обладнання яке закуповується на потреби держави або територіальної громади?

04.12.2020 р. 13:00

Відповідь на це питання нададуть експерти проєкту GIZ "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні", що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Урядів Німеччини та Швейцарії.

Для визначення більш кращого показника енергоефективності на стадії використання приладу проведено аналізування показників за оновленими у ЄС технічними регламентами з екодизайну, міжнародними стандартами Energy Star, TCO та європейських програм екологічного маркування (EU Ecolabel,The Blue Angel Ecolabel, Nordic Swan Ecolabel тощо).

Технічні регламенти є загальнообов’язкові для дотримання усіма виробниками та операторами ринку що надають енергоспоживче обладнання.

У 2018-2019 роках завдяки спільним зусиллям Мінрегіону та Держенергоефективності на виконання Угоди про Асоціацію Україна ЄС було розроблено та прийнято більше 30 технічних регламентів з екодизайну та маркування енергоспоживчих продуктів.

Рамковий технічний регламент з екодизайну був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 804, за ним послідувала низка актів, якими були затверджені технічні регламенти з екодизайну для різних видів обладнання, зокрема, і того, що використовується для комплектації будівельних об’єктів та при здійсненні заходів з підвищення енергоефективності будівель, а саме:

  • водонагрівачі та баки-акумулятори;
  • кондиціонери повітря та вентилятори, призначені для особистого комфорту;
  • побутові лампи неспрямованого випромінення;
  • лампи спрямованого випромінення, світлодіодних ламп і пов’язаного з ними обладнання;
  • водяні насоси;
  • електродвигуни;
  • малі, середні та великі силові трансформатори;
  • вентилятори з двигуном з номінальною електричною потужністю від 125 Вт до 500 кВт;
  • безсальникові автономні циркуляційні насоси та безсальникові циркуляційні насоси, інтегровані у пристрої;
  • споживання електроенергії зовнішніми джерелами живлення у режимі без навантаження та їх середнього коефіцієнта корисної дії в активному режимі.

На сьогодні всі прийняті технічні регламенти з екодизайну переглядаються у звязку з оновленням діючих актів права ЄС. За своєю суттю технічні регламенти покликані унеможливити виробництво «неенергоефективного» обладнання, а відтак, і його використання, а також забезпечити маркування енергоспоживчої продукції у зручному форматі для споживача. Що стосується закупівель, то Технічні регламенти на енергоспоживчу продукцію встановлюють чіткі вимоги їх енергоефективності, шумового забруднення, рівня споживання води і на сьогодні чинні документи повинні бути застосовані замовником під час розробки технічних специфікацій тендерної документації як вимоги діючого законодавства.

Згідно з Директивою 2012/27/ЄС про енергоефективність, що стосується закупівлі певних товарів і послуг, придбання і оренди будівель, то центральні уряди, які укладають державні контракти на роботи, постачання або послуги, повинні подавати приклад і приймати енергоефективні рішення щодо закупівлі. Держави повинні заохочувати державні органи до врахування енергоефективності закупівель.

Окрім обов’язкових вимог визначених екологічними регламентами є і додаткові, більш кращих показників енергоефективності що встановлені добровільними стандартами енергетичного і екологічного маркування. Єврокомісія рекомендує замовникам орієнтуватись як можна на більш кращій показник за умов що він буде визначений стандартом і не бути дискримінаційним. Для дотримання цих умов, експертна група продовжить свою роботу у 2021 році по проведенню аналізу готовності українського ринку надати пропозиції щодо обладнання яке відповідає показнику енергоефективності згідно з міжнародними та європейськими стандартами енергетичного і екологічного маркування. Результати рекомендованих показників будуть презентовані для обговорення на семінарі, після чого, з врахуванням результатів обговорення будуть підготовлені рекомендації для замовників по застосуванню більш кращих показників у нецінових критеріях.

Нагадаємо, що оновлений Закон України «Про публічні закупівлі» знімає обмеження на умови застосування «нецінових критеріїв». До цього замовник мав можливість застосовувати їх лише, якщо закупівля матиме складний характер (у тому числі закупівля консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт) і немає постійно діючого ринку.

З 19 квітня цього року замовник може застосовувати нецінові критерії закуповуючи будь що. Питому вагу кожного нецінового критерію та їхню кількість замовник визначатиме самостійно, але загальна питома вага нецінових критеріїв не може бути вищою ніж 30 %.

Неціновій критерій варто застосувати, якщо замовник має намір встановити критерії щодо поліпшених екологічних характеристик, але при цьому він не впевнений у тому що:

а) чи є на українському ринку належні конкурентні умови на продукцію що відповідає встановленим вимогам;

б) ціна на таку продукцію (більша, менша чи така сама як середня ринкова) дозволить здійснити закупівлю в межах передбачених бюджетних видатків;

в) чи є постачальник такої продукції якій відповідатиме іншим критеріям технічних специфікації тощо.

Встановлюючи вимоги до характеристик обладнання необхідно забезпечити, щоб вони:

1) стосувалися безпосередньо предмета закупівель;

2) були чітко визначені;

3) були об'єктивними, вимірними та піддавалися перевірці.

У разі, якщо застосовується посилання на стандарт або екологічне маркування, таке посилання завжди має супроводжуватися словами «або еквівалент».

Неціновій критерій не вплине на відбір пропозицій, але може впливати на вибір надаючи перевагу критеріям сталості до 30% від найменшої запропонованої ціни.

Критерій енергоефективності є одним з тих що відноситься до поліпшених екологічних характеристик. Також показник енергоефективності обладнання враховується у якості критерія оцінки вартість життєвого циклу. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі.

Отже наведені підходи за умов встановлення більш кращого показника дозволить закуповувати більш енергоефективну продукцію з огляду на її економічну та іншу ефективність.